Зміна засновника на підприємстві: податкові наслідки (частина 2)

Крім способу зміни засновника (фізичної особи) шляхом виходу зі складу учасників ТОВ, передбачається й варіант 2: відчуження учасником своєї частки в статутному капіталі.

Порядок відступу від частки (її частини) у статутному капіталі ТОВ передбачений ст. 147 Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» (далі – Закону № 1576), відповідно до яких учасник ТОВ має право продати чи іншим чином провести відчуження своєї частки (її частини) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником ТОВ своєї частки (її частини) у статутному капіталі підприємства третім особам допускається тільки у випадку, якщо інше не встановлено статутом ТОВ і тільки після того, як всі інші учасники відмовилися від придбання такої частки, так як учасники товариства користуються переважним правом покупки частки учасника пропорційно розміру своїх часток.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону № 1576 на відступ від частки (згідно будь-якого договору) учасником необхідна згода інших учасників, тобто згоду на відступ має надаватися безпосередньо учасниками, тому таке питання слід вирішувати на загальних зборах учасників.

Крім того, відступ учасника підприємства від своєї частки в статутному капіталі вимагає подальшого внесення змін до статуту товариства. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону № 1576 питання внесення змін до статуту вирішується зборами учасників одностайно, тому згода на відступ буде вважатися наданими за умови підтримки цього питання усіма учасниками.

Своє рішення засновники оформляють протоколом зборів, в якому повинно бути зафіксовано, з внесенням до порядку зборів наступних питань:

• про надання згоди на відступ від частки;

• про розподіл часток у статутному капіталі ТОВ;

• про внесення змін до установчих документів ТОВ та їх реєстрацію в ЄДР.

Положення ч. 1 ст. 54 Закону № 1576 допускають також можливість придбання частки учасника самим ТОВ, при цьому воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує 12 місяців, або зменшити свій статутний капітал.

Передача частки одного учасника іншому - це перехід права власності на майно, яке оформляється відповідно до вимог глави 24 ЦКУ, на підставі одного з таких договорів:
• купівлі-продажу;

• міни;

• дарування,

або заяви учасника про відступ своєї частки статутного капіталу на користь іншої особи.

Розмір статутного капіталу ТОВ у такому випадку не змінюється, а відомості про рокіровку в складі засновників повинні бути внесені в установчі документи та зареєстровані.

Для реєстрації таких змін до ЄДР подаються документи, встановлені ч. 3 ст. 29 Закону  України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі – Закон № 755) (їх перелік наведено у варіанті 1).

Про зміни, які відбулися у складі засновників ЄДР, слід повідомити в 5-денний термін (ст. 7 Закону № 1576).

Учасник, який виходить зі складу засновників шляхом відступу своєї частки на користь третьої особи, вартість корпоративних прав встановлює самостійно, незалежно від номінальної вартості його частки в статутному капіталі підприємства. Вартість корпоративних прав і дата розрахунків між учасником, що вибуває (продавцем) і учасниками, що входять до складу засновників (покупцем) також встановлюється в договорі за домовленістю між ними.
Виходячи з того, що в даній ситуації корпоративні права продаються фізичною особою, зупинимося на оподаткування такої операції, яка регулюється п. 170.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Операції з інвестиційними активами чи не єдиний випадок, коли навіть при наявності податкового агента, облік загального фінансового результату фізичні особи ведуть самостійно, окремо від інших доходів і витрат у Книзі доходів і витрат, форма якої затверджена наказом № 1022 від 24.12.2010 Державною податковою адміністрацією України.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції:

• обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

• зворотного викупу інвестиційного активу, яке належало платнику податку його емітентом;
• повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), раніше внесених до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа учасників такого емітента або його ліквідації.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу ТОВ - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний прибуток, а з нього відповідно і податок з доходів фізичних осіб (далі - ПДФО) у фізичної особи - продавця корпоративних прав виникає тільки при наявності позитивної різниці у вигляді доходу, отриманого від продажу інвестиційних активів, і тільки якщо сума такого доходу перевищує суму, визначену пп. 169.4.1 ПКУ (у 2011 році ця сума становила 1320 грн.).

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається як сума витрат на його придбання з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 ПКУ.

Якщо засновник дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину, інвестиційний збиток, що виникає в результаті таких операцій, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами, тобто інвестиційного прибутку та ПДФО не виникає. А для обдарованої такий актив буде вважатися придбаними за вартістю, яка дорівнює сплаченій сумі держмита та ПДФО (розмір яких залежить від наявності ступеня споріднення між фізичними особами).

Адвокат ТОВ «ЮФ «Гавриленко та партнери»

Смірнова І.С.