Відпрацювання при звільненні з роботи

Такого поняття як «обов'язкове відпрацювання перед звільненням з роботи» в трудовому законодавстві немає. Разом з тим, працівник, з яким трудовий договір укладено на невизначений термін, має право розірвати його в будь-який момент, попередивши про це роботодавця за два тижні. Ці два тижні зазвичай і називають «обов'язковим відпрацюванням», хоча, насправді, це час, який дається роботодавцю на пошук підходящої заміни працівнику, який звільняється. Працівник протягом цих двох тижнів також може передумати, і якщо після закінчення строку попередження він продовжує працювати і більше не вимагає розірвати трудовий договір, роботодавець не має права його звільнити, крім випадків, коли на місце працівника вже запрошений інший працівник, якому не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Крім того, статтею 38 Кодексу законів про працю України передбачено обов'язок роботодавця розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (а не через два тижні) в разі:

- переїзду працівника на нове місце проживання;

- переводу працівника на роботу в іншу місцевість;

- вступу до навчального закладу;

- неможливості проживання в даній місцевості, підтверджена медичним висновком;

- вагітності;

- догляду за дитиною до 14 років або дитиною-інвалідом;

- догляду за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи;

- виходу на пенсію;

- прийняття на роботу за конкурсом;

- якщо співробітник не може продовжувати роботу з інших поважних причин.

Також працівник може звільнитися за власним бажанням у будь-який момент, якщо роботодавець порушує законодавство про працю, не виконує умови колективного чи трудового договору.

Микола Коновалов, юрист ЮФ «Гавриленко та партнери»