Хмельниччина правова

Як поділити автомобіль між колишнім подружжям: аналіз судової практики

Як поділити автомобіль між колишнім подружжям: аналіз судової практики Відгримів весільний марш, стихли романтичні серенади, а їм на зміну прийшло банальне "не зійшлися характерами". Воно б і нічого, якби розставання проходило тихо і мирно, так ні ж! Як правило, вінцем розлучення стає звернення до суду - мовляв, вже хто-хто, а суддя нас розсудить і правильно поділить все наше спільно нажите майно.

Ми вже розповідали про правила поділу майна, придбаного подружжям під час шлюбу: про те, що є особистою власністю чоловіка і не підлягає розподілу, про те, кому дістануться коштовності, а кому борги, і багато іншого. На цей раз мова піде про порядок поділу нерухомого майна та майна, що вимагає реєстрації (наприклад, авто). І зрозуміло, щоб не бути голослівними, звернемося до судової практики.

Кому вершки, а кому корінці?

Як відомо, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Причому таке майно належить чоловіку і дружині на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них з поважної причини не мав самостійного заробітку (доходу). До таких причин ч. 1 ст. 60 СК України відносить навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо.

Найчастіше подружжя під час шлюбу набувають автомобіль, реєструючи його на ім'я когось одного. При розлученні, безумовно, виникає питання поділу такого майна, яке юристи, до речі, називають неподільним. Вітчизняні суди вже напрацювали досить значну за своїм обсягом практику розгляду спорів, в яких позивач, як правило, просить виплати половини вартості автомобіля, залишаючи при цьому спірне майно в натурі у відповідача.

Приміром, на початку цього року Ворошиловським райсудом міста Донецька слухалася справа № 2-330/11 за позовом колишньої дружини, яка просила суд про поділ спільно нажитого під час шлюбу майна. Позивачка зазначила, що в період шлюбу нею спільно з чоловіком був придбаний автомобіль вартістю 66 383 грн. В даний час сімейні відносини з відповідачем припинені, тому і виникла необхідність поділу спільного майна. Позивачка просила суд поділити спірне майно - автомобіль, виділивши його відповідачу в натурі, а їй - грошову компенсацію в сумі 33 тис. грн. До речі, що зустрічається не так вже й часто, відповідач проти позову в цілому не заперечував, визнаючи його частково - посилаючись на зниження вартості автомобіля внаслідок ремонту після ДТП, він був згоден виплатити позивачці грошову компенсацію з урахуванням зносу автомобіля.

Приймаючи рішення, суд послався на ч. 1 ст. 70 СК, згідно з якою в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не передбачено домовленістю між ними або шлюбним договором. Суд встановив, що спірний автомобіль був придбаний на кредитні кошти, отримані відповідачем під час шлюбу з позивачкою, і на момент розгляду справи кредит одержувачем повністю виплачений. За клопотанням відповідача судом була проведена товарознавча експертиза, яка визначила вартість автомобіля в сумі 48 242,56 грн. Тому суд вирішив, що у відповідність до ст. 70 СК і з урахуванням зазначеної вартості, грошова компенсація, що підлягає виплаті позивачці, становить 24 121,28 грн. Так що автомобіль залишився у відповідача, а позивачка отримала компенсацію - правда, дещо менше заявленої нею.

Але слід зазначити, що ця справа - одна з найпростіших, так як сутність спору між колишнім подружжям зводилася хіба що до розміру компенсації. Зовсім інше, коли подружжя перетворюються на дійсно ворогуючі сторони, які не бажають йти на якісь поступки. Скажімо, в 2008 р. Жовтневим райсудом міста Харкова слухалася справа (№ 2-335/2008) про поділ спільно нажитого майна. До суду звернулася жінка, вказавши, що під час шлюбу, який на даний час уже розірвано за рішенням суду, подружжям був придбаний автомобіль, зареєстрований в органах ДАІ на ім'я відповідача. Причому грошові кошти на автомобіль були отримані позивачкою в результаті продажу квартири, що належить їй до укладення шлюбу. За час спільного проживання автомобіль знаходився в технічно справному стані, в ДТП не потрапляв, пошкоджень не мав. Ось тільки після розірвання шлюбу та по день розгляду спору автомобіль знаходиться в особистому користуванні відповідача, який, зрозуміло, ні грошей, ні машину повертати не збирався.

Позивачка просила суд поділити спірне майно, в порядку поділу спільної власності подружжя визнати право власності на автомобіль за відповідачем, стягнувши з нього на користь позивачки відповідну грошову компенсацію замість її частини у праві спільної сумісної власності. Відповідач, у свою чергу, проти позову заперечував, вказавши, що це майно не може бути поділене в зв'язку з тим, що після того, як подружжя припинили спільне проживання, позивачкою були вивезені всі речі, придбані ними під час шлюбу, а автомобіль залишився йому. При цьому жодних угод щодо поділу спільно нажитого майна між ним і позивачкою не укладалася.

Суд прийняв сторону позивачки, мотивувавши своє рішення наступним. Згідно ст. 71 СК, майно, що є об'єктом права спільної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою. Причому суд вказав, що при поділі майна приймається до уваги його вартість не на момент придбання, а на момент розгляду справи судом. Виходячи з висновку експерта-товарознавця, вартість спірного автомобіля на момент слухання справи склала 32 648,79 грн, тому відповідач, за рішенням суду, зобов'язаний виплатити позивачці 16 324,39 грн. До речі, заперечення відповідача судом прийняті не були, оскільки він не надав жодних доказів, що підтверджують його заяви.

Як поділити автомобіль, придбаний в кредит

Найбільш складні ситуації виникають в тих випадках, коли колишнє подружжя ділять ще "не викуплений" автомобіль, тобто придбаний в кредит, термін виконання якого ще не настав. Як бути в такому випадку? Кому дістанеться кредит, кому - автомобіль, а кому - грошова компенсація виплаченої частини кредиту? Звернемося до судової практики.

Навесні цього року Кіровським райсудом міста Донецька розглядався позов колишнього чоловіка, який вимагав поділу спільно нажитого майна, включаючи перший внесок по кредиту на автомобіль, придбаний його екс-дружиною під час шлюбу. Позивач вказав, що під час шлюбу його дружина отримала банківський кредит для придбання автомобіля в сумі 130 300 грн. Правда, в отриману суму вона не вклалася, купивши автомобіль за 155 300 грн. Причому відсутню суму в розмірі 25 тис. грн (початковий внесок) позивач вніс з власних коштів, реалізувавши свій особистий автомобіль, придбаний ще до шлюбу. Виходячи з того, що машина знаходиться в постійному користуванні і володінні відповідачки, позивач просив суд повернути йому первісний внесок у розмірі 25 тис. грн, а також половину суми, виплаченої відповідачем по кредиту за період з моменту придбання автомобіля до розірвання шлюбу. До речі, як випливає з матеріалів справи, за вказаний час відповідачем було погашено 24 551 грн тіла кредиту та 28 236 грн відсотків за кредитним договором. Позивач вважав, що має право на половину виплачених відповідачем 52 787 грн. Відповідачка ж просила суд частково відмовити у заявлених вимогах, так як початковий внесок по автомобілю є спільно нажитим майном подружжя. Проти виплати 26 393 грн (1/2 від сум, виплачених по кредиту) вона не заперечувала.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши сторони, суд ухвалив задовольнити позов частково. Враховуючи те, що автомобіль знаходиться в постійному користуванні і володінні відповідачки, суд вважав за необхідне стягнути з неї на користь позивача половину первісного внеску за автомобіль у розмірі 12 500 грн і 1/2 сплачених відповідачем грошових коштів за кредитним договором у сумі 26 393 грн. Потрібно зазначити, що суд присудив виплатити позивачеві половину первісного внеску за автомобіль, виходячи з вимог ч. 3 ст. 61 СК України: "Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя".

Юрист ТОВ «ЮФ «Гавриленко та партнери»

Смолянюк Тетяна

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Інші новини

Партнери проекту:

 
Юридична фірма «Гавриленко та партнери» спеціалізована юридична фірма за напрямками діяльності «ЗАХИСТ БІЗНЕСУ».

Читати далі ...

 

Інші новини

51203459

Останні коментарі:

 
  • Особливості сплати "поборів" в дитячому садку: батькам на замітку!
    мама
    Заведующая детского садика N37 “Незабудка” Карун Татьяна Александровна берёт взятки, якобы на ...

    Детальніше...

     
  • У наступний парламент, окрім Богословської, рветься її чоловік
    Капішон
    Чоловіком чорноротої може бути тільки дебіл. Чоловіче за, що тобі така доля.

    Детальніше...

     
  • Свободівець чекає на переворот в обласній раді
    полухохол
    опять придется в сортирах мочить

    Детальніше...

     
  • Представництво іноземної компанії в Україні
    Віталій
    Як зрозуміти цю фразу: "Однак слід зауважити, що відкриття представництва, яке здійснює підприємницьку ...

    Детальніше...

     
  • Карта поляка: шлях до Європи чи засіб тиску?
    Володимир
    Це точно, а то зовсім українців не залишиться :) До речі, кому потрібні питання на іспит по КП ...

    Детальніше...