Договір про повну матеріальну відповідальність

Всі співробітники зобов'язані дбайливо відноситися до майна роботодавця, а у випадку, якщо з їх вини підприємству завдано збитки - відшкодувати їх. Трудовим законодавством відповідальність працівника обмежена розміром середнього місячного заробітку. Тим не менш, в деяких випадках працівник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну організації в повному обсязі. Наприклад, якщо з ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність. У яких випадках і на яких умовах може бути укладений такий договір?

Перелік таких посад і робіт затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. № 447/24 (чинним на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-XII) (далі - Перелік).

Посади, що входять до Переліку:

- завідувачі касами, коморами цінностей, камерами зберігання, складами і їх заступники;

- старші контролери - касири і контролери-касири; старші контролери і контролери; старші касири і касири; а також інші працівники, які виконують обов'язки касирів;

- завідувачі (директора при відсутності завідувачів відділами та секцій) магазинами і їх заступники; завідувачі закупівельних пунктів; завідувачі товарними секціями (відділами), відділами замовлень магазинів і їх заступники; начальники цехів і ділянок підприємств торгівлі і їх заступники;

- начальники товарних і товаро-перевалочних ділянок; старші товарознавці і товарознавці, безпосередньо обслуговуючі матеріальні цінності;

- завідувачі підприємствами громадського харчування та їх заступники; завідувачі виробництвом, начальники цехів (ділянок) та їх заступники, старші адміністратори і адміністратори залів (метрдотелі) підприємств громадського харчування;

- завідувачі заготівельними пунктами; завідувачі сепараторними відділеннями;

- завідувачі аптечними установами і їх заступники; завідувачі відділами аптечних установ і їх заступники; завідувачі аптечними пунктами першої групи; провізори-технологи (рецептари-контролери), фармацевти; старші медичні сестри структурних підрозділів закладів охорони здоров'я;

- завідувачі господарством і коменданти будівель, що здійснюють зберігання матеріальних цінностей;

- агенти з постачання; експедитори по перевезенню вантажів; інкасатори.

Роботи, що входять до Переліку:

- Роботи по прийманню від населення всіх видів платежів і виплаті грошей через касу;

- Роботи по обслуговуванню торгових і грошових автоматів;

- Роботи по прийманню на зберігання, обробці, зберіганню, відпуску матеріальних цінностей на складах, базах (нафтобазах), автозаправних станціях, холодильниках, харчоблоках, сховищах, заготовчих (приймальних пунктах, товарних і товаро-перевалочних ділянках, камерах схову, коморах і гардеробах;

- Роботи з видачі (прийому) матеріальних цінностей особам, що знаходяться в лікувально профілактичних і санаторно-курортних установах, пансіонатах, кемпінгах, будинках відпочинку, готелях, гуртожитках, кімнатах відпочинку, на транспорті, в дитячих установах, спортивно-оздоровчих і туристських організаціях, піонерських таборах, а також пасажирам всіх видів транспорту; по екіпіровці пасажирських судів, вагонів і літаків;

- Роботи по прийманню від населення предметів культурно-побутового призначення та ін. матеріальних цінностей на зберігання, в ремонт і для виконання інших операцій, пов'язаних з виготовленням, відновленням або поліпшенням якості цих предметів;

- Роботи з продажу (відпуску) товарів (продукції), їх підготовці до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства (організації);

- Роботи по прийому та обробці для доставки (супроводу) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних і грошових цінностей, їх доставці (супроводу), видачі (здачі).

Всупереч розхожій думці, наявність посади або роботи, що виконується працівником в Переліку само по собі ще не є достатньою умовою для укладення з ним договору про повну матеріальну відповідальність.

Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися тільки при наявності одночасно двох умов:

- наявність посади, яку працівник займає, або роботи, яку він виконує, у Переліку;

- безпосередній зв'язок посадових обов'язків працівника із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

Сама по собі наявність посади або роботи в Переліку не дає підстави для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, якщо в змісті трудової функції працівника, відображеної в посадовій інструкції, відсутні перелічені обов'язки. Така позиція викладена, зокрема, в листах Міністерства праці та соціальної політики України № 146/06/186-88 від 27.05.2008 р., № 312/13/116-10 від 12.10.2010 р.

У той же час, бажання роботодавця покласти на працівника додаткову відповідальність нерідко призводить до того, що договір про повну матеріальну відповідальність укладається з особою, чиї посада або робота не вказані в Переліку.

З цього питання Пленум Верховного Суду України в постанові № 14 від 29.12.1992 року роз'яснив наступне: в разі встановлення судом, що відповідач не належить до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП укладається договір про повну матеріальну відповідальність, на такого працівника може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність (крім винятків, передбачених у ст. 134 КЗпП).

Тут слід зазначити, що в деяких випадках на працівника може бути покладена повна матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну з його вини підприємству і за відсутності укладеного з ним договору про повну матеріальну відповідальність (ст. 134 КЗпП):

- майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

- шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

- шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

- шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

- відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

- шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

- посадова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

- керівник підприємства винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України і місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Згідно ст. 135-1 КЗпП договір про повну матеріальну відповідальність обов'язково укладається в письмовій формі і тільки з особами, які досягли 18-річного віку. Договір укладається у двох примірниках, перший з яких знаходиться у адміністрації, а другий - у працівника. При цьому він повинен відповідати типовому договору, затвердженому згаданим вище постановою від 28 грудня 1977 р. № 447/24.

Істотних умов для такого виду договору законодавством не встановлено, тому слід виходити із загальних норм. У договорі в обов'язковому порядку повинні бути зазначені: найменування підприємства, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка укладає договір від імені підприємства, прізвище, ім'я, по батькові, посада працівника, що укладає договір, вказівка робіт, виконуваних даним співробітником, що дають право на укладення такого договору, перелік обов'язків сторін, термін дії договору та порядок відшкодування заподіяної працівником шкоди.

Юрист ТОВ «ЮФ «Гавриленко та партнери»

Смолянюк Тетяна